[...]
— Маю для тебе пропозицію, — вона подалася вперед точнісінько так, як моя подруга Ейпріл, коли хоче розповісти таємницю. Хоча ніколи нічого цікавого не розповідає. Та й таємницею те зазвичай складно назвати. — Якщо нікому не розповіси про мене, то я полагоджу твої очі.
— Та йди ти!
Вона кілька разів кліпнула:
— Саме це я й намагаюся зробити.
— Та ні, я маю на увазі, що тобі не вдасться!
— Чому це?
— Ну, ніхто не в змозі допомогти мені з очима. Хіба що окуляри.
— Я маю певні здібності. Сама переконаєшся, якщо…
— Якщо нікому не розповім про тебе?
— Саме так, це найголовніше з найголовнішого.
— А звідкіля мені знати, що ти не осліпиш мене? Ти ж можеш бути як ті рекламники з телевізора, які багато обіцяють, а то все брехня.
Вона стрімко заметушилася, та заспокоїлася:
— Я ніколи не вчиняю так із тими, хто не завдає мені шкоди.
— Тобто якщо я скривджу тебе, то ти можеш мене осліпити?
— Це все залежить від ситуації.
— І якщо ти полагодиш мої очі, а я нікому не розповім про тебе, то ти покинеш наші поля?
— Це найголовніше з найголовнішого!
[...]